За нашу та вашу свободу! Слава Україні! (k0t1) wrote,
За нашу та вашу свободу! Слава Україні!
k0t1

СХИБИВ (трохи про виступ Вакарчука)

Гілларі Клінтон у недавньому виступі перед виборцями зауважила: «Ви ведете кампанію у віршах, але керуєте в прозі».

Схоже, в нас є запит на суцільну поезію, попри те, що на дворі вже 2016-й.

Як відомо, на днях Святослав Вакарчуквисловив під час вручення йому ордену Свободи невдоволення ходом реформ - особисто Порошенкові. Вся його промова побудована на неодноразово чутій риториці. Та, оскільки лідер «Океану Ельзи» є відомою персоною, хочеться зупинитись на певних нюансах.

«28 січня ми відзначатимемо річницю бою під Крутами. Що спільного між цими українськими захисниками і тими, хто захищає нашу країну зі зброєю в руках на сході сьогодні? І ті, і інші – Герої... Чому агресія ворога захлинулася? Тому, що ці молоді хлопці та й старші чоловіки готові були вмирати за свою країну... Ніхто з них не аналізував, не прораховував – вони просто жертвували».

Взагалі-то без аналізу та прорахунку воювати неможливо. Бійці Крут саме тому й змогли уповільнити наступ переважаючих сил противника, що грамотно організували оборону. І загинули далеко не всі: патетичне колективне самогубство – це, вибачте, міф. Те ж саме стосується наших воїнів на сході. Сміливці? Так. А ще вони на ходу засвоювали військове ремесло, тактику й стратегію, завдяки чому звільнили значну частину окупованих територій і зупинили путінську орду.

Біда наша саме в тому, що бракує нам аналітики, що не прораховують у нас наслідків своїх слів, учинків і публічних рішень. Не «жертви» зараз потрібні, а холодні, компетентні голови.

«Ворог, який роз’їдає Україну зсередини, – корупція, тотальна несправедливість, невігластво... Щоб перемогти його, теж потрібні герої - герої в українській політиці та владі. На жаль, на сьогоднішній день таких героїв ми не бачимо».

Я би сказав, що це пряма образа десятків гідних українських політиків, чиновників і волонтерів у владі, але ця претензія взагалі не до них: вони не герої, просто виконують свою роботу. А щодо героїчної політики – прошу до КНДР.

«Ми бачимо логічні вчинки».

Це навіть коментувати не хочеться.

«Нам потрібні кіборги в політиці!»

Ще раз: нам потрібні працьовиті, тямущі, компетентні люди на своїх місцях. А уряд «термінаторів» уже був. За Ющенка. Нагадати, чим це закінчилося?

«Де посаджені злочинці? Де реальна зміна правил гри?»

Усе, що потрібно для відповіді на це питання – зайти в Інтернет і почитати не ламентації, а факти. Якщо, звісно, є бажання розібратись.

«Взагалі – де зміни в країні?»

Натомість спитаю у Вакарчука: Святославе, а ви ж самі були владою, сиділи у парламенті, приймали закони, тож дозвольте поцікавитись у вас: де зміни в країні? А?

«Люди не вірять владі. Не тому, що влада погана. Тому, що влада така, як всі. А сьогодні нам потрібні люди, здатні на подвиги, надлюди».

Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову. Герої. Кіборги. Надлюди. Геть аналіз, і прорахунок, і логіку. Це ж так нудно.

«Сприйміть, пане Президенте, ці слова серйозно - вони не направлені персонально проти вас, в них немає спроби заплямувати вашу особистість. Ці слова спрямовані до всієї української влади».

Президента Вакарчук згадує неодноразово. Але спрямовувати інвективи до Президента чи «до всієї української влади» - це одне й те саме. Це насправді дуже російська віра у доброго/злого/всемогутнього царя. Який наступного дня після виборів перетвориться на Супермена з чарівною паличкою і все повирішує. Або не перетвориться, і тоді він – Шоколадний Зрадник.

«Це не просто мій приватний голос – це, в прямому сенсі, голос народу України».

Вибачте, любий герою, але я теж частина народу і я вас від свого імені говорити не уповноважував.

Що роблять ті, хто хоче змін? Вони на них не чекають – всупереч знаменитій пісні Віктора Цоя – вони їх здійснюють тут і зараз. Можливостей достатньо. Заснувати фонд і профінансувати з нього потужну кампанію проти тієї ж корупції. Започаткувати освітній проект. Стати волонтером. Піти, якщо є здібності, в політику. Розслідувати нечисті оборудки, передавати результати в пресу та НАБУ. Запустити перспективний, діючий стартап. Успішних прикладів - безліч.

Ті ж, хто не бажає перенапружуватись, – пускають словесні петарди в ефір, всоте звинувачуючи абстрактну, але таку зручну для всіх можливих копняків владу. І легко, і не зобов’язує ні до чого, і як народний оборонець уславишся.

«Цей орден… нагадуватиме, що я сам ще зробив недостатньо для того, щоб наша країна нарешті стала кращою».

Так роби, Святославе! Роби, чорти б тебе побрали! Ми в тебе віримо.

Дмитро Десятерик, "День"
Originally posted by d_desyateryk at СХИБИВ (трохи про виступ Вакарчука)
</div>
Tags: політика
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments